Інститут медицини праці АМН України

  • Адреса:
    вул. Саксаганського, 75, м. Київ, 01033, Україна
  • Телефон:
    +38(044) 284-34-27, 289-66-77
Директор інституту - Кундієв Юрій Ілліч, академік НАН та АМН України, член-кореспондент РАМН, Почесний член Чехословацького медичного товариства ім. Я.Е.Пуркін’є, доктор медичних наук, Віце-президент АМН України.

Київський інститут гігієни праці та профзахворювань було створено на базі лабораторії гігієни праці Київського окрздороввідділу в 1928 році.

Під цією назвою інститут існував до 1992 року. В 1992 році, у зв'язку з актуалізацією завдань у справі охорони здоров'я працездатного населення України, необхідністю вивчення не тільки професійної, а й виробничо обумовленої захворюваності, його було перейменовано в Інститут медицини праці.

В інституті працює 272 співробітників, з них 14 докторів та 42 кандидатів наук, 1 академік та 1 член-кореспондент НАН України, вони ж є академіками АМН України, та 1 член-кореспондент РАМН.

Інститут має клінічну базу (80 ліжок), що дозволяє щорічно проводити обстеження та лікування до 2000 хворих на професійні хвороби. У поліклінічному відділенні щорічно отримують висококваліфіковану допомогу понад 4500 хворих.

На базі клініки інституту працює профпатологічний центр України, який здійснює методичне керівництво клініками профзахворювань профільних НДІ та відділеннями професійних захворювань обласних лікарень, впровадження у практику нових методів діагностики та лікування професійних хвороб.

В інституті щорічно виконується 40-50 науково-дослідних робіт, у тому числі за державними програмами, за конкурсами АМН та НАН України, а також за Міжнародними грантами, контрактами з науковими установами інших країн.

В інституті створена та функціонує сучасна експериментально-технічна база для проведення наукових досліджень - вивчення дії промислових аерозолів, визначення мікрокількостей токсичних речовин, електромагнітних випромінювань оптичного діапазону, шуму та вібрації; функціонує унікальний зварювально-затруювальний комплекс для токсиколого-гігієнічних досліджень нових зварювальних матеріалів, унікальне обладнання для диференційної діагностики променевої катаракти.

Інститут здійснює комплексне виконання досліджень з рядом установ технічного та біологічного профілю НАН України, установами медичного профілю - АМН та МОЗ України, кафедрами медичних вузів, а також науковими закладами деяких зарубіжних країн (Росія, США, Бельгія, Польща).

Інститут постійно розширює міжнародні зв'язки з ВООЗ та МОП. З 1973 року на базі інституту створено Центр гігієни праці в сільському господарстві, що співпрацює з ВООЗ. Регулярно проводяться міжрегіональні семінари з питань гігієни праці в сільському господарстві, професійної захворюваності, застосування пестицидів у сучасних умовах для країн СНД, Азії, Африки, Латинської Америки та Європи.

В 2002 році на базі Інституту проведено семінар під егідою ЮНЕП та ФАО по впровадженню Стокгольмської та Ротердамської конвенцій в країнах Центральної та Східної Європи.

Інститут проводить дослідження за трьома проектами Глобальної програми ВООЗ з гігієни праці (2002-2005р.р.).

В результаті Міжнародного наукового співробітництва розроблені уніфіковані гігієнічні стандарти, єдині методичні підходи до оцінки технологій, обладнання, хімічних речовин; вдосконалені методи раннього виявлення несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів. В останні роки в інституті виконано ряд пріоритетних наукових розробок, що мають важливе значення як для теоретичної, так і практичної медицини.

На основі експериментальних та клініко-гігієнічних досліджень:

встановлені нові закономірності матеріальної кумуляції важких металів в організмі експериментальних тварин; уточнені імунні та біохімічні механізми порушень гомеостазу при формуванні ізольованих свинцевої, кадмієвої, марганцевої та свинцево-кадмієвої інтоксикацій; отримані нові дані щодо тлумачення понять "норма", "передпатологія", експериментально-теоретичне обґрунтування понять "первинна", "вторинна" адаптація, "резерв адаптації" при дії важких металів;
доведена наявність генетично обумовленої індивідуальної чутливості організму людини до впливу сполук свинцю та запропоновані імуногенетичні маркери для їх визначення;
створено математичні моделі кількісного визначення проникності хімічних речовин крізь шкіру за фізико-хімічними властивостями та отримано докази доцільності їх використання для оцінки ризику надходження пестицидів крізь шкіру до організму працюючих в контакті з ними;
досліджено особливості механізмів формування працездатності та стану здоров'я у осіб операторських професій в різних галузях народного господарства під впливом виробничих чинників в умовах підвищеного психоемоційного напруження; встановлена роль рівня активації центральної нервової та серцево-судинної систем та формування аритмічних типів добових ритмів працездатності в адаптації операторів до змінного характеру праці.
На основі епідеміологічних досліджень:
- отримані пріоритетні дані щодо наукового обґрунтування критеріїв ризику розвитку професійних захворювань у працюючих у вугільній промисловості, машинобудуванні та сільському господарстві України (зокрема пневмоконіозу, вібраційної хвороби, професійної приглухуватості);
- встановлено, що репродуктивне здоров'я жінок, що працюють в сільському господарстві України, за період з 1980 по 1999 рр. значно погіршилося, встановлена вірогідна кореляційна залежність розвитку захворювань жіночої статевої сфери від стану довкілля, умов праці, побутового навантаження та віку жінки. На основі отриманих даних розроблено рекомендації щодо поліпшення медичного обслуговування жінок, що живуть і працюють в сільській місцевості;
- на основі аналізу міжнародного досвіду з проблеми професійного раку розроблені науково-методичні основи оцінки умов праці як факторів ризику онкозахворювань та рекомендацій по вдосконаленню системи виявлення та реєстрації професійних онкозахворювань в Україні;
- на вибірці з понад 10000 обстежених ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС була апробована та знайшла підтвердження гіпотеза про залежність виникнення та важкості перебігу катаракти від дози опромінення, що дозволило розробити нову методику епідеміологічного офтальмологічного обстеження працюючих, які зазнають впливу іонізуючої радіації.

Результати наукових досліджень інституту активно впроваджуються в практику. На базі наукових розробок та узагальнення міжнародного досвіду створені основи Державного санітарного законодавства в галузі гігієни та фізіології праці, а саме розроблено більше 30 ДСТ, понад 100 санітарних правил, 400 методичних вказівок та рекомендацій. Науково обґрунтовані та затверджені 107 ГДК та ОБРВ шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень.

Співробітниками інституту опубліковано майже 3 тис. наукових праць, у тому числі 90 монографій та посібників; отримано 35 авторських свідоцтв, свідоцтв на рацпропозиції та патенти.

Розроблений в Інституті посібник "Гігієна праці в сільськогосподарському виробництві" відмічено премією АМН СРСР ім. Ф.Ф.Ерісмана, а підручник для ВУЗ "Загальна гігієна" та цикл наукових робіт "Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі оточуючого середовища" - Державними преміями України.

За післявоєнні роки в інституті підготовлено більше 50 докторів та 200 кандидатів медичних наук.

На базі інституту з 1976 року функціонує спеціалізована вчена рада, в якій за цей час захищено 80 докторських та 243 кандидатських дисертацій, працює Республіканська Проблемна комісія "Гігієна праці та профзахворювання".


Информація про підприємство
Перейти до опису підприємства »
Відгуки про CRM
Нові підприємства