1.       Суб'єкт господарювання може здійснювати зовнішню діяльність двома шляхами - через операції в іноземній валюті або мати закордонні господарські одиниці. Крім того, суб'єкт господарювання може подавати свої фінансові звіти в іноземній валюті. Мета цього Стандарту - встановити, як включати операції в іноземній валюті і закордоні господарські одиниці в фінансові звіти суб'єкта господарювання, та як переводити фінансові звіти у валюту подання.

2.       Основні проблеми полягають у тому, який валютний курс (валютні курси) використовувати та як відображати вплив змін валютних курсів у фінансових звітах.

Сфера застосування

3.       Цей Стандарт слід застосовувати: ^∗

а)   в обліку операцій та сальдо в іноземних валютах, за винятком операцій з тими похідними інструментами та їх сальдо, на які поширюється сфера застосування МСБО ( МСБУ ) 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка";

б)   при переведенні результатів та фінансового стану закордонних господарських одиниць, включених до фінансових звітів суб'єкта господарювання шляхом консолідації, пропорційної консолідації або методом участі в капіталі;

в)   при переведенні результатів та фінансового стану суб'єкта господарювання у валюту подання.

4.       МСБО ( МСБУ ) 39 застосовується до багатьох похідних інструментів в іноземній валюті, і, відповідно, вони не входять до сфери застосування цього Стандарту. Проте, на похідні інструменти в іноземній валюті, що не входять до сфери застосування МСБО ( МСБУ ) 39 (наприклад, деякі похідні інструменти в іноземній валюті, вбудовані в інші контракти), поширюється сфера застосування цього Стандарту. Крім того, цей Стандарт застосовується, коли суб'єкт господарювання переводить суми, пов'язані із похідними інструментами, із своєї функціональної валюти у свою валюту подання.

5.       Цей Стандарт не застосовується до обліку хеджування статей в іноземній валюті, в тому числі хеджування чистих інвестицій у закордонну господарську одиницю. До обліку хеджування застосовується МСБО ( МСБУ ) 39.

6.       Цей Стандарт застосовується до подання фінансових звітів суб'єкта господарювання в іноземній валюті та встановлює вимоги визначати кінцеві фінансові звіти як такі, що відповідають Міжнародним стандартам фінансової звітності. Щодо переведення фінансової інформації в іноземну валюту, яке не відповідає цим вимогам, Стандарт визначає інформацію, яку слід розкривати.

7.       Цей Стандарт не застосовується до подання у звіті про рух грошових коштів грошових потоків, які виникають внаслідок операцій в іноземній валюті, або до переведення грошових потоків закордонної господарської одиниці (див. МСБО ( МСБУ ) 7 "Звіти про рух грошових коштів").